Історія школи

За «Историко-статистическим описанием парафий Волинской епархии» Н. І. Теодоровича у 1888 році в селі Голюнки (нині Радісне) відкрита церковно-приходська школа.

Вона знаходилася у церковному старому сирому приміщенні, збудованому прихожанами в 1876 році. Першими вчителями були: студент Волинської духовної семінарії Олексій Ілліч Подугродецький (1889), а потім унтер-офіцер Варшавської гвардії Кіпріан Харитонович Андрійчук і Єпіфаній Захарович Бичковський (1893р.). Вчителі отримували жалування 100 крб. в рік і 50 крб. на утримання школи. Учнів в школі у 1893 році було: 30 хлопців і 14 дівчат.

Школа функціонувала за «Правилами про церковнопарафіяльні школи». Навчання велося російською мовою. Вивчали такі предмети: Закон Божий, початковий курс російської грамоти, російське читання, арифметику, письмо. Навчання проводилося з жовтня по травень. До учнів застосовували різні покарання: стояння на ногах за лавкою, зауваження, позбавлення права брати участь у іграх на перервах, стояння в кутку. Наприкінці ХІХ ст. Голюнецька церковно-приходська школа вважалася однією з найкращих .

У 1930 році  відкрито початкову школу. Знаходилася вона у попівському будинку у центрі села (поблизу приміщення сучасної школи). У 1939 році був перший випуск Голюнецької НСШ.

Після війни в селі була семирічка. Розташована була у чотирьох приміщеннях: один клас та майстерня поблизу сучасного приміщення школи, а трохи вище (де зараз дитячий садочок) у попівському будинку навчалися учні трьох середніх класів, на «Вигоні» (нині вулиця Калініна) навчалися учні 1-2 х класів, а ще один клас навчався у приміщенні колишньої сільської ради (поблизу ставка). Пізніше, коли школа стала восьмирічкою, ще один клас навчався у приміщенні сільського клубу. При школі була їдальня, яка знаходилася в приміщенні попівського будинку, до якого під час перерви на обід приходили діти зі всіх шкільних приміщень.

У повоєнний період часто змінювалися директори школи. На жаль, імена і роки їх керівництва жителі села згадати не можуть. Нам відомі такі прізвища директорів, що очолювали школу у повоєнний період: Суховецький, Якубишин Л.І. (1948), Буняк, Подуєв, Когут Олексій Степанович.

У 1965 році село Голюнки було перейменовано на село Радісне і школа стала називатися Радіснянською.

В кінці 60-х рр. ХХ ст.. розпочинається будівництво сучасного приміщення школи. Директором школи стає Худік К.Г., заступником – Мартинюк Мотря Ларіонівна. У 1970 відбулося відкриття  нового приміщення школи. В останній рік існування восьмирічної школи навчалося 222 дитини. З першого вересня 1970 року школа вважається середньою. До першого класу було зараховано 25 учнів. В школі навчалося 280 учнів, були два паралельні класи, 4 і 9. З 1972 року школа перейшла на кабінетну систему.

Перший випуск учнів середньої школи був у 1972 році. До 1990 року  у школі навчалися діти з сіл: Радісне, Мовчани, Михайлівці, Мотрунки (9-10, 10-11 кл.).

 При школі працював інтернат для учнів з сусідніх сіл. У 1970 році в інтернаті проживали 42 учні, від 5до 10 дітей в кожній кімнаті (було 5 кімнат). Учні харчувалися, ночували. Вихователями були вчителі школи.

Працювала вечірня школа та заочна. У вечірній школі навчалося 20 учнів, у заочній – 20.

У 1988 році   школу очолив Левік М.С., який працював до 2012року. З 2012 року директором призначено  Олійник Л.М.